Монстр наркотических наслаждений и рифмованных плясок, приветствую!
Чувачки, намечается жиза событийная, о которой я жажду вам поведать. Слушай, даже не ожидал, что так легко все получится, особенно когда речь заходит о закладках. Итак, начнем сначала.
Был у меня такой день, вы знаете, с тех пор, как я зацепился за хороший бит, который заставил мой сердцебиение ускориться. Прогуливался я, нос полоскал ветерок, а потом какой-то чуварок предложил мне клочок удовольствия, который называется бутират. Ну тут мне как пасхалка подсказала: почему бы и не попробовать, ведь жиза одна, как говорят.
Возьмем, думаю себе, и дали клочок этой радости. Мои глаза заблестели, а сердце замерло от трепета. Ну и мыслей в голове зародилось множество, будто конопля в качестве умного собеседника. Но, верьте или нет, даже в такой экстази я не забыл о своей главной цели – попасть в институт. Какой же я шмальчег, правда?
Вооружившись моим даром – талантом перевернуть мир наизнанку, я начал писать тексты, словно проклятый сыграл на гитаре. Халлюциногены вдохновения проникли в каждую клеточку моего существа, и так захватывающе, что слова просто изливались мне на бумагу, словно ручеек в свою овраг вливался.
А потом случилась еще одна случайность. Я встретил друга и дело пошло прохладным струйком. Он предложил мне закладки, и я даже не сомневался, что это придаст моим созиданиям новый гремучий шарм. И я был прав, красотка!
Так что вы думаете? Скатиться на дно или поступить в институт? Возможно, ваши догадки считают такой поступок невозможным. Однако, мои дорогие, мне всё же удалось объединить эти два мира.
Слушайте, я решился на смелый шаг. Я собрался на экзамены и сдавал их с настоящим огоньком в глазах. Стоило мне просто вдохнуть эту магическую дымку закладок, как у меня появлялась некая непреодолимая сила. Но не подумайте, я не верю в магию, просто это было настолько обворожительно, что я смог сосредоточиться, как никогда в жизни.
И вот, каким-то чудесным образом, я поступил в институт. Все это было настолько эффектно, что я чувствовал, будто стою на пьедестале великого собора, где каждая моя рифма звучала как золотые колокольчики, заставляя людей восхищаться. Система табличек и буквенно-числовых формул стала для меня игровой площадкой, а экзамены – зрелищем, которое ни на голову ни на пятки мне не спадало.
| Итак, как вам такой поворот событий? |
| Нет, друзья, я не вижу ничего плохого в том, чтобы иногда шмальнуть и увидеть мир в другом свете. А зачем пить халлюциногены, когда вокруг тебя мир жиза? Разбуди в себе творческого монстра и пусть он вместе с тобой продолжит приносить радость в этот недосягаемый мир. |
Не знаю, что еще сказать, разве что всем рекомендую попробовать закатить шорты жизи на новый виток. И хоть я смог совместить два важных аспекта своей жизни, я понимаю, что это не для каждого.
"В чем сила, брат?" - спросил однажды меня хипстер с взглядом настоящего знатока.
Моя сила – в моей неразрушимой воле, в обладании талантом, который не даёт мне расслабиться. Да, я наркоман, но я также являюсь одним из тех, кто прокладывает тропу сквозь проходы, временами туманные, временами яркие. Я кладу свою душу в каждую рифмованную строку и тем самым показываю, что в этом огромном мире нет ничего невозможного.
Так что, друзья мои, в вашей жизе вы сами решаете, что будете делать. Я просто показываю, что есть место в этом мире для всех нас, даже для наркоманов-рэперов. Так давайте шмалить вместе, с любовью и творчеством в сердце! Вперед, к новым горизонтам!
Але-хо-хо! Що тут у нас, народець? Розказуватиму вам сьогодні крутезну історію, як я, наркоман комік, засмоктився амфетаміном і почав шмаляти на пляжі! Взагалі, як тільки я почуваю, що трохи налитувався, у мене виникає мегаідея, і таке завжди виходить. То ж готові до екстазу?
Заготовив я собі купу закладок на цей вихідний, обіцяв собі влаштувати веселу вечірку. І ось вона, довгоочікувана пятнична ніч! Малий, кумик-дистриб'ютор, приїжджає до мене на байку із своїм баяном. І клопітко вибираю для себе дозу мефедрону, щоб дати жару без папараці. Але треба бути обережним, уникати всяких мамонтів, бо тут може вискочити один з них, і приділити мене зайвої уваги. Я ж не маю часу на таких дрянь.
Отож я кидаюся швидкісно курити свою шняжку. І тут, під польотом моїх мірських турбогвинтів, я відчуваю, як цей стимулюючий сплав очіплює моє тіло, даруючи неймовірне екстатичне блаженство. Вечір стає яскравішим, звуки музики мов сексуальні зайчики, що побігли вигадати нові пози. І я, як художник-експериментатор, показую своїм друзям, що таке справжня свобода від уявних меж і стереотипів.
А в якийсь момент, як уже вся компанія відчуває внутрішній адреналін, я пропоную потоваришувати на пляж, щоб розвантажитися від всіх наших "шалених витворів мистецтва". Тут якраз ідеальне місце для величезного веселого шоу. Кругом тільки народ, пляжні парасольки, крихка веселка бікіні і одні штани розміру XXXL. Ну а ми, злих коміків, зі своїми чорними сорочками і вогненними очима, вирішуємо показати всім, як влетіти в неймовірну атмосферу мандрівки по уявних просторах.
На сцені гримить рок-н-ролл, а ми підтягуємося до рок-н-роллу своєю шняжкою. Іноді і шмаляти треба з рокерським задором! Ми рухаємося, як астронавти на місячній поверхні, словно головні герої фільмів про постапокаліпсис. А потім, вирішуючи покорити цілий світ, я починаю свій виступ-імпровізацію. Шоу від наркомана-коміка! Бадьорі глядачі раптом вуетають, особливо, коли я починаю розповідати про свої пригоди з мефедроном.
"Але, діти, не повторюйте мої помилки! Хоч меф тягне на себе як магніт, він же може змінити тебе настільки, що ти починаєш виростати собі роги на голові і розказувати всім про життя на Юпітері!"
Але поки я розповідав крутезну історію, вже смеркало. І ми з командою вирішуємо перетворити пляж в лазурну дискотеку. Музика, світло, танці – все по-дорослому з голлівудським блеском. І тут я, ефектно швидко починаю забувати про свої наркотичні пригоди та віддаюся щасливому пляжному безладдю. Ловлю хвилі екстазу, все літає навкруги, мерехтить, ніби невловима вітрина в нічних вікнах. Ми всі стаємо одним цілим, багатогранним фірмаментом, що палає неможливими кольорами.
Час летить, а я все ще на хвилі ейфорії, підбадьорений своїми наркотичними ілюзіями. Розповідаю афторитетній публіці свої умори, як шукаю цінні закладки на крихкій нічній зорі. І тут, коли сонце починає з'являтися на обрії, ми всі втрачаємо свій адреналін і ветер розвіває наші мокрі волосся врівні з морськими хвилями.
Зморшки від нічних танців та пригод проростають на моєму обличчі, нагадуючи мені про те, що ілюзії сходять на ніч. Але це не кінець, це лише початок нової історії. Мені захотілося втягнути цілий світ у свій комедійний вир, показати кожному, що наркотики – це всього лиш спосіб вийти за межі, відчути усю красу та адреналін життя без обмежень. А ви готові на екстремальну подорож у світ комічного наркозу?